Маріанджела Мелато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріанджела Мелато
італ. Mariangela Melato
Ім'я при народженніітал. Maria Angela Caterina Melato
Народилася19 вересня 1941(1941-09-19)[2][3]
Мілан, Королівство Італія[2]
Померла11 січня 2013(2013-01-11)[2][3][4] (71 рік)
Рим, Італія[2]
  • рак підшлункової залози
    • Громадянство Італія
     Королівство Італія
    Діяльністьакторка, акторка театру, кіноакторка
    Alma materАкадемія Брери
    Роки діяльності1969-2012
    Брати / сестриAnna Melatod
    IMDbnm0577423
    Нагороди та премії
    CMNS: Маріанджела Мелато у Вікісховищі

    Маріанджела Мелато (італ. Mariangela Melato; 19 вересня 1941 — 11 січня 2013) — італійська акторка театру і кіно. Одна з найпопулярніших європейських акторок 1970-х років.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Вивчала акторську майстерність в Міланській театральної академії.

    Вперше на екрані Маріанджела Мелато з'явилася в 1970 році у фільмі Пупі Аваті «Thomas e gli indemoniati» в ролі Зої.

    Успіх принесли ролі Лідії в політичній драмі Еліо Петрі «Робітничий клас іде в рай» (1971, премія «Срібна стрічка», 1972), Фіорелли у фільмі Ліни Вертмюллер «Ображена честь Мімі-металурга» (1972, премія «Срібна стрічка», 1973), Джованни в комедії режисера Стено «Поліціантка» (1974, премія «Давид ді Донателло», 1975), Мари Кастореллі у сумній комедії Маріо Монічеллі «Дорогий Мікеле» (1976, премія «Давид ді Донателло», 1977, премія «Срібна стрічка», 1977), Офелії Пекораро в комедії Луїджі Коменчіні «Кіт» (1977,"Давид ді Донателло", 1978), в кінодрамі «Deminticare Venezia» (1979, реж. Франко Брузатті, премія «Срібна стрічка», 1979), Франчески в мюзиклі Пупі Аваті «Aiutami a sognare» (1981, премія «Давид ді Донателло», премія «Срібна стрічка», 1982).

    На початку 1980-х Маріанджела Мелато зробила спробу завоювати популярність в США. Акторка знялася в кількох фільмах у Голлівуді, проте ці роботи не стали вдалими. Мелато повернулася до Європи, де її акторська слава залишалася незмінною. Акторка знімалася в фільмах Клода Шаброля, Ліни Вертмюллер, активно працювала на італійському і французькому телебаченні.

    Після 1993 року Маріанджела Мелато знімалася рідше. У 2006 році виступила композиторкою фільму Марко Беллокйо «Режисер весіль».

    Лауреатка безлічі премій за досягнення в кіно.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #172254868 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
    4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

    Посилання

    [ред. | ред. код]


    Марчелло Мастроянні у кінострічці 8½ Це незавершена стаття про італійського актора або акторку.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріанджела_Мелато&oldid=43499390